За Конституцією 1871 р. Німецької імперії діяв парламент (законодавчий орган) з двома палатами. Нижня палата, або Рейхстаг, куди вибирались депутати загальними виборами. Верхня палата — Бундесрат, що складалася з депутатів від земель. Виконавча влада була представлена імператором, або Кайзером, який мав на допомогу канцлера відповідального тільки перед ним. Офіційно, канцлер був одноосібним урядовцем і був відповідальний за стан всіх державних справ. Рейхстаг міг впливати на проходження, покращення або відхилення законопроектів, але не міг ініціювати внесення змін в законодавство. Законодавча ініціатива належала канцлеру, який мав величезні повноваження. Він призначався імператором і відповідав лише перед ним. Головував у бундесраті, керував постійними комітетами, підписував закони після імператора. За поданням канцлера імператор призначав і звільняв статс-секретарів закордонних справ, внутрішніх справ, адміралтейства, скарбниці і колоній. Що стосується Отто фон Бісмарка, то у 1871 році у Версалі Вільгельм I назвав його - "канцлером Німецької імперії", затвердивши тим самим право Бісмарка управляти імперією, яку той створив, і яка була проголошена 18 січня в дзеркальному залі Версаля.
Гарна презентація , але в мене є одне питання. Чому саме рейхсканцлер вирішував найважливіші питання , а не імператор?
ВідповістиВидалитиЗа Конституцією 1871 р. Німецької імперії діяв парламент (законодавчий орган) з двома палатами. Нижня палата, або Рейхстаг, куди вибирались депутати загальними виборами. Верхня палата — Бундесрат, що складалася з депутатів від земель. Виконавча влада була представлена імператором, або Кайзером, який мав на допомогу канцлера відповідального тільки перед ним. Офіційно, канцлер був одноосібним урядовцем і був відповідальний за стан всіх державних справ. Рейхстаг міг впливати на проходження, покращення або відхилення законопроектів, але не міг ініціювати внесення змін в законодавство. Законодавча ініціатива належала канцлеру, який мав величезні повноваження. Він призначався імператором і відповідав лише перед ним. Головував у бундесраті, керував постійними комітетами, підписував закони після імператора. За поданням канцлера імператор призначав і звільняв статс-секретарів закордонних справ, внутрішніх справ, адміралтейства, скарбниці і колоній. Що стосується Отто фон Бісмарка, то у 1871 році у Версалі Вільгельм I назвав його - "канцлером Німецької імперії", затвердивши тим самим право Бісмарка управляти імперією, яку той створив, і яка була проголошена 18 січня в дзеркальному залі Версаля.
ВідповістиВидалитиТепер все зрозуміло , дякую що розповіли
ВідповістиВидалитиПрусія на чолі Німеччини, Німеччина - на чолі Світу! Актуально.
ВідповістиВидалитиІсторія циклічна, все вже колись було. Але, сподіваюсь, продовження буде іншим.
ВідповістиВидалити