УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ - ГЕТЬМАНЩИНИ, 8 клас

Мета:

• з’ясувати та характеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини;
• показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави;
  
  
• пояснювати, якими були військо, фінанси та судочинство Української козацької держави;
• визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу;
• формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал;
• ґвиховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

Обладнання: підручник «Історія України. 8 клас» В.С. Власов, 2008 рік, видавництво «Генеза»; мультімедійний проектор, інтернет.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні терміни та поняття: «Гетьманщина», «полково-сотенний устрій», «демократія», «республіка»

Основні дати: 1649 р. - створення Української козацької держави.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• Показувати на карті територію козацької держави - Війська Запорізького;
• Встановлювати зміни в адміністративно–територіальному устрої українських земель після їхнього визволення від польського панування;
• Визначати особливості здійснення державної влади та роль гетьмана в ній;
• Порівнювати соціально – економічне становище українського суспільства цього періоду з попереднім;
• Характеризувати фінансову та судову системи Гетьманщини, організацію збройних сил.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель: Що поєднує цих історичних діячів:

Хлодвіг і Карл Великий, Оттон І, Альфред Великий і Вільгельм Завойовник, князь Олег і Володимир Великий, Вільгельм Оранський.

Вчитель: вони стали засновниками своїх держав.

IІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Вчитель: тема уроку: Утворення Української козацької держави — Гетьманщини (записуємо в зошит)

Вчитель: Держава є тим знаряддям, завдяки якому відбувається управління суспільством, захист внутрішніх і зовнішніх інтересів нації. Проте, після укладення Люблінської унії українські землі потрапили під владу Речі Посполитої. В українських землях було запроваджено новий адміністративно-територіальний поділ, сформовано органи влади польської держави. Цей адміністративний апарат мав захищати інтереси польської шляхти та магнатів в Україні. Це було виняткове історичне явище, коли існує цілий народ, який внаслідок історичних обставин не зміг створити власної держави.

Епіграф:

Пошли нам, Боже, нині Богунів,

Щоб вберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів,

Щоб воскресили розіп’яту славу.

Євгенія Лещук

Вчитель: Як, на Вашу думку, епіграф пов’язаний з темою уроку?

(учні проводять паралель з сучасними подіями в Україні)

Проблемне завдання

Історики Росії та Радянського Союзу вбачали в Гетьманщині тільки військову організацію українського козацтва, але сучасні українські дослідники на основі комплексного підходу до вивчення української козацької держави зробили ґрунтовні висновки, що козацька держава періоду Б. Хмельницького мала всі характерні для будь-якої держави ознаки.

Найкращий дослідник доби Хмельниччини, О. Оглоблін писав:

“Найбільше місце Богдана Хмельницького в історії України, — не як полководця, хоч би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької Держави. Яку б ділянку громадсько-державного життя не взяти — Богдан Хмельницький скрізь виступає, як державний діяч великого формату. В організації верховної влади виявився державний геній Хмельницького.”

- На уроці ми будемо працювати з схемами, таблицями, історичними джерелами, інтернет ресурсами та працювати в групах. В кінці уроку ми дамо відповідь на питання:

Чи є підстави стверджувати, що утворення Б. Хмельницького було державою ?

Вчитель: Розпочинаючи повстання козаків Б. Хмельницький не думав поривати з Річчю Посполитою. Але перші перемоги привели до того, що Хмельницький змушений був стати на ґрунт цілковитого розриву з Польщею і творення самостійної Української держави. Історик Д. Дорошенко писав “Б. Хмельницький нагадує того казкового легеня, який хотів заскочити на коня і поскакати, але перестарався і перескочив через нього”.

ІV. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Вчитель: Я пропоную Вам пригадати головні події, що дали можливість Б. Хмельницькому втілити в життя ідею створення власної Української держави.

1. Де і коли відбулась перша переможна битва Б. Хмельницького? (6 травня 1648 р., битва на Жовтих Водах).
2. Де і коли відбулась битва, після якої повстання стало загальноукраїнським? (16 травня, битва під Корсунем).
3. Коли Б. Хмельницький прийняв рішення продовжувати війну до повного визволення українських земель? (грудень 1648 р.).
4. Який договір дав можливість втілити в життя ідею створення української держави? (Зборівський договір, серпень 1648 р.).
5. Який договір зменшив територію, підконтрольну гетьману? ( Білоцерківський договір, вересень 1651 р.).
6. Коли і де відбулась битва, яка стала реваншем за поразку під Берестечком? (травень 1652 р., битва під Батогом).
7. Яка територія визнавалась козацькою за Зборівським договором? Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства).
8. Яка територія визнавалась козацькою за Білоцерківським договором? (Київське воєводство).

IV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Для того, щоб розкрити тему уроку і довести, що утворення Б. Хмельницького було державою які питання, на Вашу думку, ми повинні розглянути?

Прогнозовані відповіді учнів:

1. Коли була створена держава
2. Хто очолив державу
3. Кому належала влада
4. Яку територію вона займала
5. Яким був її соціальний склад
6. Які були закони, фінансова система, військо.

Вчитель: Щоб дати відповіді на ці питання, я пропоную об’єднатися в групи. Кожна група отримає своє завдання і за допомогою історичних джерел і підручника виконає його (10 хв.). Результати своєї роботи Ви фіксуєте в схемах і таблицях.

І група: “Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини” [Додаток 1-2]

(один учень складає карту в програмі http://www.jigsawplanet.com/ )

ІІ група: “Складіть схему “Політичний устрій Гетьманщини” [Додаток 3-4]

ІІІ група: “Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток Гетьманщини” [Додаток 5-6]

Вчитель: перевірка результату роботи груп - програма Office 365 (блокнот)

Вчитель: повертаємось до проблемного питання: “Чи є підстави стверджувати, що утворення Б. Хмельницького було державою ?”

(метод “Мікрофон”)

Вчитель: О. Оглоблін писав: “Це було тяжке завдання. Традиція староруської княжої державності, ідея Великого Князівства Руського і революційне походження нової Української держави, військовий характер її устрою та адміністрації, реальна влада гетьмана і персональний авторитет Богдана Хмельницького— все це відбилося на формуванні влади. Хмельницький зумів знайти геніяльний сиснтез всього цього.”

V. Систематизація та узагальнення знань

Дидактична гра «Правда — неправда»

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять «+», а якщо ні, то «–».

1) Козацька держава була монархією.

2) Основа козацьких війська — кіннота.

3) Система судочинства була запозичена в Речі Посполитій і складалась з: Генерального суду, полкових і сотенних судів.

4) Головним соціальним наслідком Національно-визвольної війни стала фактична ліквідація кріпацтва.

5) Військова (Генеральна) рада — найвищий законодавчий орган, у якій брали участь усе козацтво, міщани і духовенство.

6) Офіційна назва держави, що постала в результаті Національно-визвольної війни, - Українська козацька держава.

7) Генеральна військова канцелярія-найважливіша структура генерального уряду.

8) Генеральні осавули - підтримували дисципліну і порядок у війську, стежили за виконанням судових вироків.

9) Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.

10) Зборівський мир визначав межі козацької держави.

11) Запорозька Січ була окремою адміністративною одиницею в державі.

12) Одним з джерел поповнення державної скарбниці став подушний податок.

VІ. Рефлексія

(метод “незакінчене речення”) 

“На уроці ми дізнались...”

"На сьогоднішньому  уроці для мене найважливішим відкриттям було..."

VІІ. Домашнє завдання

• Основне. Опрацювати матеріал підручника § 18, читати і відповідати на питання с.
• На вибір. Творче завдання: «Чому історики, оцінюючи значення Хмельницького, твердять, що з усіх аспектів діяльності гетьмана найцікавішим є державотворчий?», написати твір- роздум.

Додатки

“Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини” [Додаток 1]

Джерело 1

“Територія козацької держави в ідеалі мала охоплювати всі етнічні українські землі, і не випадково практично на всіх землях, куди сягала шабля повстанців, формувалися козацькі полки. За нашими підрахунками, їхня чисельність разом з кількома білоруськими полками сягала майже 50! На жаль, мілітарна потуга Речі Посполитої, на боці якої стояла вся католицька Європа, не дали тоді змоги добитися визволення всіх етнічних українських земель і утвердити на них владу українського уряду. Так, згідно з умовами Зборівського договору 1649 р. Гетьманщина складалася із земель колишнього Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств та обіймала 200 тис. кв. км — від р. Случі на заході до московського кордону на сході та від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні. Столицею та гетьманською резиденцією став Чигирин, засновником якого був Михайло Хмельницький, покійний батько гетьмана. Чигирин мав прекрасні природні укріплення, стояв далеко від етнічної Польщі, звідси легше було дістати ординську допомогу, бо недалеко починалося т. зв. Дике Поле.

На визволених українських землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано воєводства, повіти, а замість них створювалися полки зі своїм територіальним поділом. У 1649 р. всю територію Української держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі — 9, на Лівобережжі — 7). Центром полку було одне з великих міст полкової території. Кожен полк очолював полковник, обраний на полковій раді або призначений гетьманом. Полковник зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку, тобто був не лише військовим керівником, а й мав владу над усіма жителями полку. На чолі сотень стояли сотники.

Містами, що мали магдебурзьке право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин та ін.), керували магістрати на чолі з війтами. В інших порядкувала козацька адміністрація. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків — обрані ними отамани.

Запорозька Січ була окремою адміністративною одиницею в державі.”

Бойко О.Д. Історія України. Посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2002. — 656 с.

Джерело 2

“Кордони держави змінювалися в ході Національно-визвольної війни в міру звільнення українських земель від польсько-шляхетського панування. Вони зміцнювалися козацькими заставами, створювалася так звана “козацька лінія”.

Територія держави не була стабільною. У ході війни вона змінювалася в міру звільнення земель від польсько-шляхетського панування: деякий час входила частина Волинського і Подільського воєводств, а також частина Білорусі. У 1650 р. територія козацької держави сягала 200 тис. кв. км, а населення 1,5 мли осіб

Столицею і гетьманською резиденцію стало м. Чигирин.

Територія козацької держави була поділена на округи - полки, на чолі яких стояли полковники, які одночасно були головами адміністрації й суду в своїй окрузі.

Полки ділилися на сотні, в яких сотник виконував такі самі функції, як полковник у своєму полку. Край було поділено на 16-полків: на Правобережжі — 9 (Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький (згодом Вінницький), Київський); на Лівобережжі — 7 (Переяславський, Кропив'янський, Полтавський, Прилуцький, Миргородський, Ніжинський, Чернігівський). Полки поділялися на сотні, всього 272. Містами, що мали магдебурзьке право, керували магістрати - виборні міські старшини на чолі з війтом, якого обирали жителі міста, а затверджував гетьман. У селах справами відали старости, яких обирала сільська громада, а справами козаків - обрані ними отамани.

Українська держава мала власну символіку — прапор малинового кольору та герб із зображенням козака з мушкетом. Полкові та сотенні знамена були різних кольорів — сині, жовті, білі, чорні, зелені, блакитні (було і жовто-блакитне поєднання). В останній рік свого життя Богдан Хмельницький, прагнучи наголосити на миролюбному характері незалежної України, її вірності християнським ідеалам, запровадив на деяких документах зображення голуба з оливковою гілкою у дзьобі — символ Святого Духа, що несе мир людям. Проте миролюбний голуб не закріпився в тодішній Україні, яка мусила безупинно провадити оборонні війни, а традиційний герб уживався в Гетьманщині й на Запорозькій Січі аж до їх ліквідації.”

Середницька Г. В. Історія України 8 клас. Посібник. — К. : СПД ФО Сандул 2012. — 228 с.

Джерело 3

“Українську армію було створено в перший рік Національно-визвольної війни об’єднанням розрізнених селянських і козацьких загонів. Армія налічувала 80—100 тис. козаків та була організована за полково-сотенним територіальним поділом; певна територія виставляла кілька сотень козаків, які об’єднувалися в полк.

Військо складалося з різних верств населення: ядро армії — реєстрове і запорізьке козацтво; селянство, яке становило більшу частину війська. Б. Хмельницький створив також наймані частини із сербів, волохів, татар. Структура української армії: козацька піхота - основна ударна сила; козацька кіннота; артилерія, що налічувала 80 — 100 гармат; була добре налагоджена розвідувальна служба: козацький обоз: флот. 1648 р. прийнято військовий статут “Статті про устрій Війська Запорозького”.

Зброя у повстанців була як власного виробництва, так і трофейна, захоплена у боях у польських вояків (шаблі, мечі, списи, луки, самопали, мушкети, карабіни тощо).

Армія була однією з найсильніших у Європі.”

Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття. Книга перша: Воєнні дії 1648-1652 рр. — Дніпропетровськ : Видавництво ДДУ, 1996.

“Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини” [Додаток 2]

І група

Назва держави
Столиця держави
Державні символи
Територія держави
Державні кордони
Адміністративно-територіальний устрій
Форма державного правління
Українська армія

“Соціально-економічний розвиток Гетьманщини”

[Додаток 6]

ІІІ група

Фінанси, джерела надходження податків
Судочинство Джерела права
Соціальна політика
Економічні зміни

“Політичний устрій Гетьманщини”

[Додаток 3]

Джерело 1

“Найвищим законодавчим органом держави стала Генеральна рада — загальна рада всього війська. У ній брало участь усе козацтво. Розглядала: питання війни і миру, відносин з іншими державами, обирала гетьмана, генеральну старшину, генеральний уряд.

Позаяк такі ради відбувалися бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому скликалися вони зазвичай лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що незабаром її взагалі перестали скликати.

Роль Генеральної ради перебрала Старшинська рада, що складалася з полковників і генеральної старшини.

Старшинська рада мала надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.

Виконавча й судова влада зосереджувалися в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав Генеральну і Старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, за рішенням ради розпочинав війну, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд - Генеральна військова канцелярія — найважливіша структура генерального уряду. До її складу входили: генеральний писар (готував універсали, листи до інших держав, складав різкі документи), генеральний обозний (командував артилерією), двоє генеральних осавулів (підтримували дисципліну і порядок у війську, стежили за виконанням судових вироків), двоє генеральних суддів (очолювали Генеральний військовий суд, який діяв при гетьмані), генеральний підскарбій (відав фінансами, контролював прибутки та видатки військової скарбниці), гетьманські ад’ютанти (генеральний хорунжій, генеральний бунчужний -виконували доручення гетьмана)

Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався із його довірених осіб. Вона обговорювала з гетьманом можливі шляхи розв’язання найважливіших питань державного життя й готувала проекти рішень для Старшинської ради.”

Середницька Г. В. Історія України 8 клас. Посібник. — К.: СПД ФО Сандул 2012. — 228 с.

Джерело 2

“Найвищим органом влади вважалася Генеральна Рада Війська Запорізького. Проте з 1649 р. її функції здебільшого переходять до Старшинської Ради, що було характерною ознакою перегрупування козацтва і свідчило про зростання ролі козацької старшини. До складу Ради входили у першу чергу генеральна старшина і полковники. Іноді Старшинська Рада збиралася в розширеному складі. Рада ухвалювала законодавчі акти, розв'язувала всі адміністративні, господарські, військові та зовнішньополітичні справи, була верховною судовою інстанцією, перебирала на себе функцію обрання й усунення гетьмана. До компетенції Старшинської Ради належали також питання миру і війни, мирних переговорів, встановлення дипломатичних відносин.

Могутня влада концентрувалася в руках гетьмана. Він очолював адміністрацію, військо, фінансову і судову системи, скликав ради, видавав нормативні акти — універсали, вів дипломатичні переговори. Йому підпорядковувалася Генеральна канцелярія, до складу якої входили старшини, яких обирали на козацькій раді. Це — генеральний писар, обозний, два осавули, двоє суддів, а також підскарбій, хорунжий і бунчужний. Генеральний писар очолював гетьманську канцелярію і займався зовнішньою політикою. Обозний керував артилерією і займався постачанням армії. Осавули були помічниками і заступниками гетьмана у військових справах. Підскарбій відав фінансами, бунчужний був хранителем гетьманського бунчука, хорунжий — прапора.”

Бойко О.Д. Історія України. Посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2002. — 656 с.

“Соціально-економічний розвиток Гетьманщини”

[Додаток 5]

ІІІ група

Джерело 1

“Організація державного апарату, утримання війська, дипломатична діяльність потребували чималих коштів. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький.

Існувало кілька джерел прибутку військового скарбу, й передусім — земля, що перейшла в користування скарбу, сільськогосподарські промисли (млини, броварні, гути тощо) та плата за їх оренду. Чимало коштів надходило від внутрішньої та зовнішньої, а також транзитної торгівлі (збори з торгів і ярмарків, кордонне мито тощо). Існували в державі й загальні податки, причому вони були набагато меншими, ніж у Речі Посполитій. Гетьман замінив подушний податок на подвірний (за одиницю оподаткування брався двір, тобто господарство).

Із грошових знаків найпоширенішими в обігу були польські монети, згодом московські й турецькі гроші. За свідченнями сучасників, наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державної монети, на якій нібито було зображено «на одному боці — меч, а на іншому — його, Богданове, ім'я».

У козацькій державі діяла своя система судочинства. Вона складалася з Генерального суду, полкових і сотенних судів. Найвищою судовою установою був Генеральний військовий суд при гетьманові. Він розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана. До складу Генерального суду входили двоє генеральних суддів і судовий писар. На місцях суди очолювали особисто полковники або сотники. У містах із магдебурзьким правом діяли міські суди. Окрім того, в Україні функціонували за давньою традицією ще й церковні суди, але їх чинність поширювалася тільки на внутрішні справи православного духівництва.

Джерела права: Зборівська угода (1649), звичаєве козацьке право, магдебурзьке право в містах, правові норми також врегульовувались універсалами, які видавав гетьман.”

Бойко О.Д. Історія України. Посібник. —К. : ВЦ «Академія», 2002. — 656 с.

Джерело 2

“Утвердження Української козацької держави — Гетьманщини — відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво. Натомість формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.

У зв'язку з цим змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати й католицька шляхта, католицьке духівництво — ті верстви, що тримали у своїх руках владу до початку Національно-визвольної війни. Позаяк шляхетсько-магнатський стан пощастило ліквідувати, провідну роль у житті суспільства став відігравати козацький стан. Влада та основні багатства зосереджувалися в руках козацької старшини. Козацька старшина формувалася з представників різних суспільних верств. Розширення кола старшини відбувалося й через службу на відповідних посадах.

Безперечним завоюванням козацької держави стала особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану. Переважна більшість селян покозачилася, почала вести вільне козацьке господарство. Становище міщан поліпшувалося ще й завдяки тому, що в містах було ліквідовано засилля іноземців та усунуто національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, промислом, торгівлею, для участі в самоврядуванні.

Соціальні зміни: селянство завоювало особисту свободу і власність на землю. У містах було ліквідовано засилля іноземців та усунено національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами. Міщани отримали змогу вільно і безперешкодно займатися ремеслами, промислами і торгівлею, брати участь у самоврядуванні. Зміцнилися позиції православного духовенства.

Зміни в економічному житті: було ліквідовано велике й середнє землеволодіння (за винятком монастирського), фільварково-панщинну систему господарства й кріпацтво. Основна частина земель вигнаних феодалів і королівського двору перейшла до Державного скарбу Війська Запорозького, тобто стала власністю козацької держави, якою розпоряджався гетьман. Почало зростати гетьманське й старшинське землеволодіння, що існувало у двох формах: ранговій (тимчасовій); приватній (спадковій).

Б. Хмельницький видав близько 20 універсалів на володіння старшинами старими та новими селами. Формувалася козацька, селянська й державна власність на землю. Селянська власність на землю створювалася на основі займанщини та спадкового користування. Було проголошено особисту свободу більшості селян і міщан. Селяни й міщани спочатку могли вільно вступати до козацького стану.”

Середницька Г. В. Історія України 8 клас. Посібник. — К. : СПД ФО Сандул 2012. — 228 с.